iemaņa
іменник/ˈiemaɲa/4. відміна · жіночий
Переклад
навичка, вміння
Визначення
Набута вправами чи досвідом здатність вправно щось виконувати.
Оригінал латиською
Vingrinājumos vai pieredzē iegūta spēja kaut ko prasmīgi paveikt.
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | iemaņa | iemaņas |
| Родовий | iemaņas | iemaņu |
| Давальний | iemaņai | iemaņām |
| Знахідний | iemaņu | iemaņas |
| Місцевий | iemaņā | iemaņās |
| Кличний | iemaņa / iemaņ | iemaņas |
Переклади
- Englishskill, ability
- Русскийнавык, умение
- Lietuviųįgūdis