inspektors
іменник/ˈinspektoːrs/1. відміна · чоловічий
Переклад
інспектор
Визначення
Працівник, посадова особа, яка наглядає, перевіряє, контролює виконання якихось правил.
Оригінал латиською
Darbinieks, amatpersona, kas uzrauga, pārlūko, kontrolē kādu noteikumu izpildi.
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | inspektors | inspektori |
| Родовий | inspektora | inspektoru |
| Давальний | inspektoram | inspektoriem |
| Знахідний | inspektoru | inspektorus |
| Місцевий | inspektorā | inspektoros |
| Кличний | inspektor | inspektori |
Переклади
- Englishinspector
- Русскийинспектор
- Lietuviųinspektorius