izmeklētājs
іменник/ˈizmeklæːtaːjs/1. відміна · чоловічий
Переклад
слідчий
Визначення
Виконавець дії --> розслідувати.
Оригінал латиською
Darītājs --> izmeklēt.
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | izmeklētājs | izmeklētāji |
| Родовий | izmeklētāja | izmeklētāju |
| Давальний | izmeklētājam | izmeklētājiem |
| Знахідний | izmeklētāju | izmeklētājus |
| Місцевий | izmeklētājā | izmeklētājos |
| Кличний | izmeklētāj | izmeklētāji |
Переклади
- Englishinvestigator, detective
- Русскийследователь
- Lietuviųtyrėjas