likums
іменник/lˈikums/1. відміна · чоловічий
Переклад
закон
Визначення
Затверджене вищим органом державної влади загальне й обов'язкове правило (правова норма), що регулює суспільні відносини в якійсь галузі.
Оригінал латиською
Valsts varas augstākās institūcijas apstiprināts vispārējs un obligāts noteikums (tiesību norma), kas regulē sabiedriskās attiecības kādā nozarē.
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | likums | likumi |
| Родовий | likuma | likumu |
| Давальний | likumam | likumiem |
| Знахідний | likumu | likumus |
| Місцевий | likumā | likumos |
| Кличний | likum | likumi |
Переклади
- Englishlaw
- Русскийзакон
- Lietuviųįstatymas