liecinieks
іменник/lˈiet͡sinieks/1. відміна · чоловічий
Переклад
свідок
Визначення
Особа, яка в установленому законом порядку викликана давати свідчення на слідстві, у суді.
Оригінал латиською
Persona, kas likumā noteiktā kārtībā aicināta liecināt izmeklēšanā, tiesā.
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | liecinieks | liecinieki |
| Родовий | liecinieka | liecinieku |
| Давальний | lieciniekam | lieciniekiem |
| Знахідний | liecinieku | lieciniekus |
| Місцевий | lieciniekā | lieciniekos |
| Кличний | lieciniek | liecinieki |
Переклади
- Englishwitness
- Русскийсвидетель
- Lietuviųliudytojas