pierādījums
іменник/pˈieraːdiːjums/1. відміна · чоловічий
Переклад
доказ
Визначення
Здійснена дія, результат --> довести; те (наприклад, факт, система міркувань), що використовується, щоб обґрунтувати істинність, правильність (чого-небудь).
Оригінал латиською
Paveikta darbība, rezultāts --> pierādīt; tas (piemēram, lakts, spriedumu sistēma), ko izmanto, lai pamatotu (kā) patiesumu, pareizumu.
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | pierādījums | pierādījumi |
| Родовий | pierādījuma | pierādījumu |
| Давальний | pierādījumam | pierādījumiem |
| Знахідний | pierādījumu | pierādījumus |
| Місцевий | pierādījumā | pierādījumos |
| Кличний | pierādījum | pierādījumi |
Переклади
- Englishproof, evidence
- Русскийдоказательство
- Lietuviųįrodymas